Где продают наркотики Жуковка APVP МЕФ Гашиш Амфетамин КОКАИН

В общем, начну я свою историю с того, что в дискотухе я сорвал крутой куш, а именно, познакомился с одним ребяткой. Он сам похож на закладку, знаешь ли – одни растительные штукенции на голове. И тут, пока мы шаним наркоту, дед сказал, что у него есть ширевка на бизнесс. Я понял, что это не те остатки, что я обычно покупаю, а что-то круче. Хоть я и думал про всякую дичь, типа светящихся ярлыков и фармакологических характеристик, мне понравилось, что это новинка. И вообще, новые сенсации, бро, это всегда интересно.

Так вот, я и договорился с дедом о покупке этой ширевки. Встретились мы на кладбище, ведь это самое незаметное место для подобных встреч. Если бы нас видел кто-то негодующий, он бы нас прямо там и шеймил. В общем, дед дал мне пакетик с веществом и я отдал ему зеленоватые листки. Знаешь, на самом деле, эти деньги – это просто бумажки, а вот наша ширевка – это настоящее искусство, детка!

К моему удивлению, когда я достал ширевку из пакетика, она была оформлена в виде пасхальных яиц. Хи-хи, дедок оказался не только наркоманом, но и очень креативным типом. Я подмигнул ему и сказал, что у меня есть гениальная идея. Как на счет устроить охоту за пасхальными яйцами с использованием нашей новой ширевки? Дед тоже решил, что это звучит шикарно и мы отправились на кладбище, чтобы начать эту необычную охоту.

Представь себе, как мы обходили кладбище в поисках пасхальных яиц! Все эти мрачные памятники и таинственные склепы. Да я и сам немного испугался, когда открыл дверь старого склепа и передо мной оказалось яйцо-зеркало! Дед был просто в шоке, а я продолжал улыбаться, чувствуя, как закладка начинает действовать.

Наша охота продолжалась, и мы нашли еще несколько яиц с нарисованными на них знаками наркотических веществ. Правда, ширевка не помогала их открыть, но это добавило еще больше фэйма нашей охоте. Ведь наша цель не была в том, чтобы что-то найти, а в том, чтобы весело провести время и насладиться наши закладки.

С каждым найденным яйцом, мы хорошо шанить и продолжали искать. Шла уже ночь, а мы все не могли остановиться. Чувствовали себя настоящими детективами, ищущими клад на кладбище. Когда наша сумка была полна до краев, мы решили, что наши пасхальные яйца – это наше большое сокровище. Ведь сокровище может быть не только золотыми монетами, но и ширевкой, верно?

Когда мы с дедом вернулись в дискотуху, мы были уже на пике наших закладок. Мы вручили всем нашим друзьям по одному пасхальному яйцу, и все были довольны. Кто-то начал делиться пасхальными яйцами друг с другом, а кто-то просто наслаждался эффектом ширевки. Все были счастливы, даже если это было счастье на несколько часов.

Бэйби, это было самое безумное приключение наркомана-рэпера, которое я когда-либо испытывал. Охота за пасхальными яйцами на кладбище с использованием нашей новой ширевки – это нечто неповторимое! Я надеюсь, что ты насладилась моим рассказом, и не забудь, что настоящие вкусные яйца – это не те, которые ищут дети на Пасху, а те, которые ты находишь в себе. Так что всегда оставайся настоящей наркоманкой и не забывай наслаждаться своими закладками, хи-хи!

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...